Робоча група з цифровізації Сумської громади
Айтівці, аналітики, сервіс-дизайнери — напишіть, підкажемо, як зайти. Це не вакансія, це доступ.
що це за справа →відкритий журнал справ
Матеріали й новини ви бачите щодня. Тут — усе інше: столи, де вирішують за місто, партнерства, поїздки, спільнота і те, що робить Цукр незалежним.
316 відповідей на ask.cukr.club змінили плани на осінь. 35% витрат покрили негрантові доходи — насамперед ви.
Айтівці, аналітики, сервіс-дизайнери — напишіть, підкажемо, як зайти. Це не вакансія, це доступ.
що це за справа →Готові зібрати своїх у своєму місті? Дамо все, крім вашого часу.
що це за справа →Вчергове співпрацюємо з DW Akademie — представляємо Україну.
Щоб досвід прифронтового медіа звучав там, де ухвалюють рішення про підтримку України. Про Сумщину мають знати не лише з новин про обстріли.
Отримали запрошення, поїде Аня Шпурік.
Нас кличуть — отже, кейс Сум цікавий за кордоном. Кожен виступ — це нові контакти й потенційна підтримка для міста.
United24, Kyiv Independent і CNN перепостили наше відео.
Один пост зробив те, чого не зробить кампанія: про удар по Сумах побачили у світі. Це і є «щоб про нас не забували».
Дмитро — у складі групи, яка розробляє програму цифровізації.
Цифрові сервіси міста будуть такими, якими їх спроєктують кілька людей у цій кімнаті. Зараз там бракує тих, хто розбирається в темі — це реальна можливість вплинути на те, як місто працюватиме роками.
Зустріч-знайомство, говоримо про грантові можливості для міста.
Малий бізнес — те, на чому тримається економіка міста. Що більше в них ресурсів і зв'язків, то більше шансів, що місто виживе економічно.
Написали про три нові кав'ярні: Active Drop, «Вухатакава», «Лев кава».
Для бізнесу на старті інформаційна підтримка часто вирішальна. Ми можемо давати її безкоштовно саме тому, що нас фінансують читачі, а не реклама.
Після нашої новини людина не знала, куди скинути кошти котикам — розібралися разом.
Дрібниця, але показова: до нас звертаються не тільки за новинами. Медіа, до якого можна прийти з побутовим питанням, — це вже інфраструктура міста.
Починаємо з Києва і Львова. Тулкіт, мерч-пакет і сценарій зустрічі — від нас.
Половина Клубу живе не в Сумах, і найтривожніша фраза опитування — «після переїзду втрачаю приналежність». Спільнота в чужому місті не дає цьому зв'язку висохнути.
Дворик на Кузнечній відпрацював перший сезон.
Місце, де в місті можна просто побути серед своїх. У прифронтовому місті це не розвага, а спосіб не зламатись.
67 людей, 316 відповідей. Три ідеї вже в роботі.
Вперше ми спитали не «підтримайте», а «як вам і що вам треба». Тепер плани будуємо на ваших словах, а не на своїх припущеннях.
Замовили. Вперше побачимо аудиторію на даних, а не на око.
Що точніше знаємо, кому потрібні, то менше витрачаємо на здогадки — і то краще аргументуємо партнерам, чому нас варто підтримувати.
Оптимізуємо процеси й ділимося напрацюваннями з редакціями інших регіонів.
Нас 19 людей на все місто. Кожна година, зекономлена на рутині, — це година на матеріал, який ніхто крім нас не зробить.
Відкрились у Piccolino і в ДНК. Готуємо оновлення асортименту.
Кожна продана річ — гривня, яку не забере рішення закордонного донора. І одночасно Суми в чиємусь гардеробі.
Запустили замість спільноти, пройшли верифікацію, обговорили розвиток із представниками Viber в Україні.
Частина сум'ян, особливо старших, живе у Viber і не має Telegram. Не бути там — значить не існувати для них.
Обговорення стану регіональних медіа України.
Коли досвід Сум входить у національну картину галузі, це впливає на те, куди підуть програми підтримки для таких, як ми.
Готуємо до 24 серпня.
Свято під обстрілами — це і є та культура, якої вороги не розуміють. Місто має бачити себе не тільки в новинах про прильоти.
Переглядаємо задум під поточну реальність.
Ідея відзначати змінотворців правильна, але зараз запиту на церемонії немає. Можливо, це буде щось про вдячність тим, хто тримає місто просто зараз.
Спершу питання безпеки гостей.
Показати Суми чужими очима — сильний хід. Але не тоді, коли це може прочитатись як туризм на тлі обстрілів.
Розіслали клуб'янам і військовим, які захищали Сумщину.
Історія міста має доходити до тих, хто його захищає — щоб було зрозуміло, що саме вони тримають.